Розділ 1 — стартова точка вашої підготовки до ЄВВ. На нього припадає 20–30% питань тесту. Цей розділ відповідає на базові, але надважливі питання: що таке наука і чим вона відрізняється від інших способів пізнання світу, як організована наукова діяльність в Україні, що являє собою наукове дослідження та чому «відкрита наука» стала ключовим трендом XXI століття. Засвоївши цей матеріал, ви отримаєте надійний фундамент для всього наступного.
Підрозділ 1.1
Феномен науки
Слово «наука» ми вживаємо щодня, але рідко замислюємося над тим, що воно насправді означає. Що відрізняє знання вченого від знань досвідченого ремісника? Чому астрологія — не наука, а астрономія — наука? Відповіді на ці питання становлять основу першого підрозділу.
1.1.1 Наука як соціокультурний феномен
Визначення
Наука — це особлива форма людської діяльності та соціальний інститут, спрямований на
здобуття нових об'єктивних знань про природу, суспільство та мислення шляхом систематичного дослідження,
що спирається на докази, логіку та методологію.
Наука існує одночасно у трьох вимірах, і кожен з них важливо розуміти:
Три виміри науки
🔬 Наука як дослідницька діяльність
(пізнання, дослідження)
(пізнання, дослідження)
📚 Наука як система знань
(теорії, закони, гіпотези)
(теорії, закони, гіпотези)
🏛️ Наука як соціальний
інститут
(університети, журнали, гранти, норми)
(університети, журнали, гранти, норми)
Наука як основний засіб отримання нового об'єктивного знання
Серед усіх способів пізнання — інтуїції, релігійного одкровення, мистецтва, буденного досвіду — наука вирізняється тим, що прагне до об'єктивного знання, яке не залежить від особи дослідника і може бути перевірене ким завгодно. Це її ключова властивість.
Відмінності науки від інших складових культури
| Форма пізнання | Спосіб отримання знання | Критерій істинності | Мета |
|---|---|---|---|
| Наука | Систематичне дослідження, перевірка гіпотез | Емпіричні докази + логіка | Об'єктивне, відтворюване знання |
| Філософія | Раціональна рефлексія, аргументація | Внутрішня логічна несуперечливість | Осмислення фундаментальних питань буття |
| Релігія | Одкровення, віра, традиція | Священні тексти, духовний авторитет | Сенс буття, моральні норми, спасіння |
| Мистецтво | Творче відображення, образне мислення | Естетична цінність, емоційний резонанс | Художнє пізнання, вираження переживань |
Наука не «вища» і не «нижча» за мистецтво чи релігію — вона просто ставить інші
питання і відповідає на них по-іншому. Межі між цими формами культури — один з головних предметів
філософії науки.
Наука як соціальний інститут
Наука — не просто заняття одинаків-мислителів. Це соціальний інститут зі своїми нормами, ролями та структурами: університети, наукові журнали, конференції, гранти, ступені та звання. Саме завдяки інституційному виміру результати одного вченого стають надбанням усіх.
Наука як соціальний інститут сформувалась у XVII столітті — в епоху Наукової революції. У 1660 році в
Лондоні виникло перше наукове товариство — Королівське товариство. У 1665 році з'явився перший науковий
журнал Philosophical Transactions. З того часу наука стала колективною справою, де знання
перевіряються спільнотою вчених.
1.1.2 Характерні ознаки та функції науки
Критерії науковості
Як відрізнити наукове знання від ненаукового? Для цього існують критерії науковості — набір вимог, яким має відповідати знання, щоб бути визнаним науковим.
| Критерій | Пояснення | Приклад порушення |
|---|---|---|
| Об'єктивність і предметність | Знання описує реальність, а не суб'єктивні переживання | «Ця рослина лікує, бо мені так здається» |
| Системність | Знання організоване в логічно пов'язану систему | Набір ізольованих фактів без зв'язку |
| Можливість перевірки | Твердження можна підтвердити або спростувати | «Духи існують, але їх неможливо виявити» |
| Раціональність | Знання обґрунтовується логікою, а не інтуїцією | Аргумент «я просто знаю, що це правда» |
| Доказовість | Будь-яке твердження підкріплено доказами | Бездоказові заяви, посилання на авторитет |
| Обґрунтованість і достовірність | Результати надійні, отримані коректними методами | Висновки на основі однієї-двох спостережень |
| Орієнтація на передбачення | Наукове знання дає змогу прогнозувати майбутні події | «Теорія», яка пояснює минуле, але нічого не передбачає |
| Понятійно-категоріальний апарат | Власна термінологія і методологія | Розмиті поняття, що можна інтерпретувати як завгодно |
8 критеріїв науковості: «О-С-П-Р-Д-О-П-П» — Об'єктивність,
Системність, Перевірність, Раціональність,
Доказовість, Обґрунтованість, Передбачення,
Поняттєвий апарат. Або запам'ятайте образ: «справжній вчений — Об'єктивна,
Системна, Перевірна, Розумна, Доказова, Обґрунтована, Прогностична, Понятійна людина».
Основні функції науки
Наука виконує декілька важливих ролей у суспільстві. Знати функції науки — це пряме питання ЄВВ.
| Функція | Зміст | Запитання для перевірки |
|---|---|---|
| Пізнавальна | Наука пізнає закономірності природи, суспільства та мислення | Коли вивчають квантову механіку заради розуміння природи |
| Евристична | Наука стимулює нові відкриття, висуває нові ідеї та гіпотези | Нова теорія відкриває цілий напрям досліджень |
| Практична (виробнича) | Наукові знання стають основою технологій і виробництва | Відкриття антибіотиків рятує мільйони людей |
| Світоглядна | Наука формує картину світу та місце людини в ньому | Коперник, Дарвін, Ейнштейн змінили наш погляд на світ |
| Соціальна | Наука сприяє соціальному прогресу | Медична наука знижує смертність, покращує якість життя |
| Культурно-виховна | Наука формує раціональне мислення та критичний підхід | Навчання природничих наук виховує аналітичне мислення |
| Освітня | Наукові знання передаються через освіту | Університети як центри науки та освіти |
«Яка функція науки реалізується, коли людина усвідомлює загальну картину світу та своє
місце в ньому?» — Світоглядна функція. Пізнавальна — це отримання нових знань, а
світоглядна — формування загальної картини світу. Не плутайте!
1.1.3 Класифікація наук
Науки класифікують за різними підставами. На ЄВВ найчастіше перевіряють два основні принципи класифікації.
За цілями дослідження (цільовим призначенням)
🔭 Фундаментальні науки
- Мета: здобуття нових знань заради самого знання
- Не орієнтовані на негайне практичне застосування
- Приклади: теоретична фізика, чиста математика, загальна біологія
- Визначення у Законі: спрямовані на здобуття нових знань про закономірності природи, суспільства та людини
⚙️ Прикладні науки
- Мета: розв'язання конкретних практичних завдань
- Спираються на здобутки фундаментальних наук
- Приклади: медицина, інженерія, педагогіка, агрономія
- Визначення у Законі: спрямовані на отримання і використання нових знань для практичних цілей
Існує також категорія «розробки» (науково-технічні розробки) —
застосування отриманих наукових знань для створення конкретних технологій, виробів, матеріалів. Це третя
ланка ланцюга: фундаментальні → прикладні → розробки.
За предметом дослідження
| Група наук | Предмет | Приклади |
|---|---|---|
| Природничі | Природа, її закономірності | Фізика, хімія, біологія, геологія |
| Технічні | Технологічні процеси, штучні системи | Інженерія ПЗ, механіка, енергетика |
| Суспільні | Суспільство, соціальні відносини | Економіка, соціологія, право, політологія |
| Гуманітарні | Духовна культура, людська особистість | Мовознавство, літературознавство, філософія |
Інженерія програмного забезпечення — є технічною наукою
за предметом та прикладною за цільовим призначенням. Але якщо дисертаційне дослідження
торкатиметься, наприклад, формальних моделей верифікації програм, воно набуватиме рис фундаментального
дослідження.
1.1.4 Наука, ненаука і псевдонаука. Проблема демаркації
Визначення
Проблема демаркації — проблема встановлення чіткої межі між науковим і ненауковим
знанням. Вперше чітко сформульована Карлом Поппером у XX столітті.
| Тип знання | Характеристика | Приклади |
|---|---|---|
| Наука | Відповідає критеріям науковості: об'єктивна, перевірна, систематична, спростовна | Фізика, хімія, біологія, психологія |
| Ненаука | Не претендує на науковість; має власні способи обґрунтування | Релігія, мистецтво, народна мудрість, мораль |
| Псевдонаука | Претендує на науковість, але не відповідає критеріям науковості; використовує наукоподібну термінологію без наукової методології | Астрологія, гомеопатія, «водна пам'ять», паранормальні явища |
| Протонаука | Передумова науки — ранній стан знань до формування суворої наукової бази | Алхімія (передувала хімії), астрологія (передувала астрономії) |
Принцип фальсифікації Поппера
Карл Поппер запропонував критерій демаркації: наукове твердження — це таке, яке принципово можна спростувати (фальсифікувати). Якщо твердження не можна спростувати жодним мислимим досвідом — воно ненаукове.
«Вода кипить при 100°C на рівні моря» — наукове твердження: можна поставити експеримент і спростувати.
«Духи впливають на долю людини» — якщо будь-яку невдачу можна пояснити духами, а будь-який успіх — їх
відсутністю, то твердження не можна спростувати → псевдонаука.
Науковий скептицизм
Науковий скептицизм — це методологічна позиція, яка вимагає доказів для прийняття будь-якого твердження. Скептик не відкидає ідею заздалегідь, але і не приймає її без перевірки. Відкритість до помилки — необхідна умова наукового знання.
«Яка з наведених ознак є визначальною для наукового пізнання?» — Прийняття
відкритості до помилки як необхідної умови. Наука не претендує на абсолютну істину — вона
завжди відкрита для перегляду на основі нових доказів.
1.1.5 Структурні елементи науки
Наука як система знань складається з певних будівельних блоків — структурних елементів. Розуміння їхньої ієрархії та взаємозв'язку критично важливе для ЄВВ.
Об'єкт і суб'єкт науки
Об'єкт науки
- Те, на що спрямована пізнавальна діяльність
- Існує незалежно від суб'єкта
- Охоплює конкретні явища та процеси реального світу
- Наприклад: програмне забезпечення, соціальні процеси, хімічні реакції
Суб'єкт науки
- Той, хто здійснює пізнавальну діяльність
- Може бути окремий вчений або наукова спільнота
- Привносить методи, цілі та рамки пізнання
- Наприклад: дослідник, науковий колектив, наукова школа
Важливо не плутати об'єкт і предмет дослідження! Об'єкт — це широка
область реальності (наприклад, «програмні системи»). Предмет — це конкретний аспект
об'єкта, який досліджується в рамках даної роботи (наприклад, «методи верифікації паралельних програмних
систем»).
Ієрархія структурних елементів наукового знання
Від простого до складного: ієрархія наукового знання
Факт
Окрема перевірена одиниця знання про конкретну
подію чи явище. «Алгоритм сортування виконано за 12 мс»
Поняття/Термін
Узагальнена думка, що відображає суттєві ознаки
класу явищ. «складність алгоритму», «рекурсія»
Категорія
Гранично загальне поняття, що відображає
фундаментальні властивості. «система», «структура», «функція»
Ідея
Провідна думка, що визначає загальний напрям
розвитку знання. Ідея «хмарних обчислень»
Проблема
Питання або суперечність, що вимагає вирішення.
«Як забезпечити відмовостійкість розподілених систем?»
Гіпотеза
Наукове припущення для пояснення явища, яке
потребує перевірки. «Мікросервісна архітектура підвищить відмовостійкість»
Концепція
Система поглядів, що пояснює явище, але може бути
неповністю формалізована. Концепція DevOps
Закон/Закономірність
Стійкий, повторюваний зв'язок між явищами. Закон
Мура про подвоєння числа транзисторів
Теорія
Найрозвиненіша форма: систематизоване, логічно
пов'язане знання про певну область. Теорія обчислювальної складності
«Яка форма наукового знання є цілісною системою знань, де формується система понять,
визначаються основні категорії, між ними встановлюються логічні зв'язки?» — Наукова
теорія. Не гіпотеза (вона ще не перевірена) і не парадигма (це ширший концептуальний
каркас).
📝 Питання для самоперевірки — підрозділ 1.1
- У яких трьох вимірах існує наука? Охарактеризуйте кожен.
- Чим відрізняється наука від філософії, релігії та мистецтва?
- Назвіть 8 критеріїв науковості. Який з них є, на вашу думку, найважливішим?
- Яку функцію виконує наука, формуючи загальну картину світу?
- Що таке «проблема демаркації»? Наведіть приклад псевдонаукового твердження.
- Чим відрізняється гіпотеза від теорії?
· · ·
Підрозділ 1.2
Організація наукової діяльності в Україні
Наукова діяльність в Україні регулюється системою законів. Для ЄВВ важливо знати основні положення двох ключових законів, а особливо — що таке третій рівень вищої освіти, адже ви готуєтеся до вступу саме на нього.
1.2.1 Закони України про наукову діяльність
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»
Цей закон є основним нормативним актом у сфері науки. Він визначає:
- Визначення наукової діяльності — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування
- Фундаментальні дослідження — теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на здобуття нових знань про закономірності організації та розвитку природи, суспільства, людини, їхніх взаємозв'язків
- Прикладні дослідження — теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на отримання і використання нових знань для практичних цілей
- Наукові результати — нові знання, отримані у процесі наукової та науково-технічної діяльності
- Наглядова рада — орган, що здійснює незалежний контроль за ефективністю наукової діяльності державної наукової установи
«Який орган виконує функцію незалежного контролю за ефективністю наукової діяльності
державної наукової установи?» — Наглядова рада (не Міністерство освіти і не Кабінет
Міністрів).
Закон України «Про вищу освіту»
Визначає структуру вищої освіти, умови вступу в аспірантуру, вимоги до наукових ступенів. Для вас як майбутнього аспіранта особливо важливі положення про третій рівень вищої освіти.
1.2.2 Третій рівень вищої освіти
Визначення
Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти — це рівень підготовки докторів
філософії (PhD). Форма підготовки — аспірантура. Тривалість навчання — 4 роки (денна
форма). Завершується захистом дисертації та присвоєнням ступеня доктора філософії.
| Характеристика | Третій рівень (аспірантура) | Четвертий рівень (докторантура) |
|---|---|---|
| Ступінь | Доктор філософії (PhD) | Доктор наук |
| Форма підготовки | Аспірантура | Докторантура |
| Тривалість | 4 роки (денна), до 5 (заочна) | 2 роки |
| Результат | Захист кандидатської дисертації | Захист докторської дисертації |
| Вимога для вступу | Ступінь магістра | Ступінь доктора філософії |
«Що є формою підготовки докторів філософії як наукових кадрів вищої кваліфікації?» —
Аспірантура. Докторантура — це четвертий рівень, підготовка докторів наук.
Постдокторантура — поширена на Заході, але не є офіційним рівнем в Україні.
📝 Питання для самоперевірки — підрозділ 1.2
- Яке визначення фундаментальних наукових досліджень дає Закон України?
- Чим відрізняється третій рівень вищої освіти від четвертого?
- Який орган здійснює незалежний контроль за науковою діяльністю державної наукової установи?
· · ·
Підрозділ 1.3
Розуміння наукового дослідження
Наукове дослідження — не просто «читання книжок» чи «думання над проблемою». Це чітко визначена форма пізнавальної діяльності зі своїми ознаками, структурою і різновидами. Знати ці речі — значить розуміти, до чого ви готуєтесь як майбутній аспірант.
1.3.1 Поняття «наукове дослідження»
Визначення
Наукове дослідження — цілеспрямована пізнавальна діяльність, спрямована на здобуття
нових знань та (або) уточнення існуючих уявлень про явища і процеси дійсності, що здійснюється за
допомогою наукових методів.
Контексти розуміння поняття «наукове дослідження»
| Контекст | Акцент | Що важливо |
|---|---|---|
| Історичний | Як змінювалися форми наукового дослідження в часі | Від ремісничих знань до сучасної «великої науки» |
| Прагматичний | Практична корисність досліджень | Чи вирішує дослідження реальні проблеми? |
| Теоретичний | Внесок до системи наукових знань | Яку теорію підтверджує/спростовує/розвиває дослідження? |
| Соціальний | Роль дослідження в суспільстві | Як результати впливають на суспільний прогрес? |
Наукове дослідження і суміжні поняття
Наукове дослідження пов'язане з цілим рядом понять, які важливо вміти розрізняти:
| Поняття | Відношення до «наукового дослідження» |
|---|---|
| Знання | Результат дослідження; дослідження — процес здобуття знань |
| Інформація | Ширше поняття; наукове знання — особливий вид інформації |
| Розвідка | Попереднє, пошукове дослідження |
| Пошук | Процес знаходження нових фактів, джерел; частина дослідження |
| Відкриття | Результат дослідження, що фіксує невідомий факт або закон |
| Винахід | Результат дослідження у прикладній сфері — новий технічний об'єкт |
| Прогрес | Поступальний розвиток науки через накопичення результатів досліджень |
«Яке твердження передає сутність поняття "наукове дослідження"?» — «спрямоване
на отримання нових знань з уточненням існуючих уявлень». Наукове дослідження не лише
підтверджує відоме і не лише знаходить абсолютно нове — воно розширює та уточнює знання.
Чим наукове дослідження відрізняється від інших способів вирішення проблем?
🔬 Наукове дослідження
- Систематичне та заплановане
- Перевірка гіпотез за науковою методологією
- Прагне до об'єктивно обґрунтованих результатів
- Результати відтворювані та верифіковані
🎲 Метод «спроб і помилок»
- Хаотичне та неструктуроване
- Відсутність систематичного плану
- Часто призводить до випадкових результатів
- Не гарантує відтворюваності
1.3.2 Наукове дослідження як процес. Його стадії
Наукове дослідження — не одноразова дія, а процес із послідовними стадіями. Знати їх порядок — типове питання ЄВВ.
Стадії науково-дослідного процесу
1. Визначення
проблеми
проблеми
→
2. Підготовка
дослідження
дослідження
→
3. Виконання
дослідження
дослідження
→
4. Оприлюднення
результатів
результатів
→
5. Обговорення
й уточнення
й уточнення
Стадія 1: Визначення проблеми дослідження
Все починається з проблеми — пізнавальної суперечності між накопиченими знаннями та новими фактами, що не вкладаються в існуючу теорію. Правильно сформульована проблема — половина вирішення.
Ви виявили, що існуючі алгоритми верифікації ПЗ погано масштабуються на системи з тисячами компонентів.
Це — проблема. Тепер треба сформулювати наукове питання: «Які принципи архітектурної верифікації
забезпечать лінійну складність для систем з N > 1000 компонентів?»
Стадії 2–3: Підготовка та виконання дослідження
Підготовка включає: огляд літератури, формулювання гіпотез, вибір методів, розробку плану. Виконання — це власне збір та аналіз даних, проведення експериментів.
Стадії 4–5: Оприлюднення та обговорення результатів
Наукове знання стає науковим лише тоді, коли воно оприлюднене та пройшло перевірку науковою спільнотою. Апробація — це перевірка результатів на конференціях, семінарах та через публікації.
Визначення
Апробація — обговорення, перевірка та впровадження результатів наукового дослідження
через виступи на семінарах, конференціях, оприлюднення в публікаціях, експериментальне впровадження.
«До якого поняття належать заходи: обговорення на семінарах, конференціях,
оприлюднення, експериментальне впровадження наукових результатів?» — Апробація.
Правильна послідовність етапів (ЄВВ)
Програма виокремлює такі п'ять етапів наукового дослідження у правильній послідовності:
Організаційний
→
Дослідницький
→
Узагальнювальний
→
Апробаційний
→
Реалізація результатів
1.3.3 Класифікації наукових досліджень
Наукові дослідження класифікують за різними ознаками. Знання класифікацій — часте питання ЄВВ, особливо у вигляді конкретних ситуацій.
| Ознака класифікації | Види досліджень | Пояснення |
|---|---|---|
| За сферою використання результатів (цільовим призначенням) | Фундаментальні | Нові знання без практичного призначення; розкривають закономірності |
| Прикладні | Вирішення конкретних практичних завдань | |
| За методами дослідження | Теоретичні | Аналіз, моделювання, формалізація |
| Експериментальні | Лабораторні, польові, натурні досліди | |
| За джерелом фінансування | Бюджетні (державні) | З державного бюджету |
| Госпдоговірні | За договором із замовником | |
| Позабюджетні (приватні, грантові) | Від приватних інвесторів, фондів | |
| За тривалістю | Довгострокові | Понад 3–5 років |
| Середньострокові | 1–3 роки | |
| Короткострокові | До 1 року | |
| За кількістю науковців | Одиничне | Виконує один дослідник |
| Групове | Виконує колектив | |
| За кількістю наукових галузей | Однодисциплінарне | В межах однієї галузі |
| Комплексне (big science) | На перетині кількох галузей |
«Якщо науковий проєкт фінансує приватний інвестор, який очікує отримання конкретного
продукту в стислі терміни — як це класифікується?» — Позабюджетне (приватне),
короткострокове. Зверніть увагу: «госпдоговірне» — це договір з конкретним підприємством, а
«приватне» — ширша категорія.
📝 Питання для самоперевірки — підрозділ 1.3
- Чим наукове дослідження відрізняється від звичайного вирішення проблем методом «спроб і помилок»?
- Назвіть 5 стадій науково-дослідного процесу у правильній послідовності.
- Що таке апробація? Наведіть три приклади апробаційних заходів.
- Як класифікується дослідження, що фінансується державою, виконується 5 років і спрямоване на пізнання фундаментальних законів природи?
· · ·
Підрозділ 1.4
Відкрита наука
Відкрита наука — один із найактуальніших трендів сучасного наукового світу. Це тема, яка увійшла до програми ЄВВ порівняно нещодавно, тому питання з неї можуть бути несподіваними. Зрозумівши суть концепції, ви зможете впевнено відповідати на них.
1.4.1 Поняття відкритої науки (UNESCO)
Визначення (UNESCO, 2021)
Відкрита наука — це спосіб організації та реалізації наукової діяльності, який
передбачає забезпечення відкритого доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури та наукових
результатів з можливістю їх багаторазового використання.
У 2021 році ЮНЕСКО прийняла «Рекомендацію щодо відкритої науки» — перший глобальний
нормативний інструмент у цій сфері. Саме ЮНЕСКО (не Рада Європи, не ВОІВ) є ключовою міжнародною
організацією у контексті відкритої науки.
«Яка міжнародна інституція розробила Рекомендації щодо відкритої науки?» — ЮНЕСКО.
Наукова комунікація як основа відкритої науки
Відкрита наука неможлива без ефективної наукової комунікації — системи обміну науковими знаннями між дослідниками та суспільством.
| Тип комунікації | Характеристика | Приклади |
|---|---|---|
| Формальна | Через офіційні канали з рецензуванням | Наукові журнали, монографії, конференції |
| Неформальна | Без офіційних процедур, оперативно | Спілкування науковця з керівником, препринти, листування |
| Вертикальна | Між учасниками різних ієрархічних рівнів | Науковий керівник — дисертант |
| Горизонтальна | Між рівними учасниками | Колеги-дослідники, рецензування «рівний-рівному» |
«До якого типу наукової комунікації належить спілкування наукового керівника й
дисертанта?» — Вертикальна (бо це різні ієрархічні рівні). Це також неформальна
комунікація — але запитання стосується саме типу відносин, тому правильна відповідь «вертикальна».
1.4.2 Складові відкритої науки
Відкрита наука складається з чотирьох ключових блоків:
1. Відкриті наукові знання
Публікації, дані, програмне забезпечення та освітні ресурси, доступні для вільного використання. Відкритий доступ (Open Access) до журнальних статей, відкриті набори даних (Open Data).
2. Відкрита наукова інфраструктура
Спільні платформи, репозиторії, ресурси, інструменти для проведення досліджень та обміну результатами. Сприяє поширенню знань і зменшує дублювання досліджень.
3. Відкрита участь соціальних суб'єктів
Залучення суспільства до наукової діяльності: «громадянська наука» (citizen science), де звичайні люди беруть участь у зборі та аналізі даних.
4. Відкритий діалог з іншими системами знань
Взаємодія науки з традиційними, корінними та місцевими системами знань. Визнання різноманіття способів пізнання світу.
«Що охоплює поняття відкритих наукових знань?» — публікації, дані, програмне
забезпечення та освітні ресурси, доступні для вільного використання. Не «в межах конкретної
установи» і не «з обмеженим доступом».
1.4.3 Цінності та принципи відкритої науки
Цінності відкритої науки
- Якість і доброчесність — наукові результати мають бути достовірними та чесними
- Колективна вигода — наука служить суспільному благу
- Рівність і справедливість — рівний доступ до знань незалежно від географії, фінансів
- Різноманіття та інклюзивність — різні підходи та спільноти збагачують науку
Принципи відкритої науки
| Принцип | Зміст |
|---|---|
| Прозорість | Відкритий опис методів, даних та процедур дослідження |
| Відтворюваність | Можливість перевірити результати, повторивши дослідження |
| Повторне використання | Дані та матеріали можуть бути використані іншими дослідниками |
| Відкрита комунікація | Вільний обмін ідеями до і після публікації |
| Доступність | Усунення фінансових, технічних та правових бар'єрів |
«Які принципи відкритої науки забезпечують можливість перевірки достовірності
результатів іншими вченими?» — прозорість, контроль, критичний аналіз і відтворюваність.
1.4.4 Переваги і ризики відкритої науки
✅ Переваги відкритої науки
- Прискорення наукового прогресу через обмін знаннями
- Зменшення дублювання досліджень
- Підвищення довіри суспільства до науки
- Рівний доступ до знань незалежно від ресурсів
- Можливість перевірки результатів (відтворюваність)
- Залучення громадян до науки
- Міждисциплінарна співпраця
⚠️ Ризики відкритої науки
- Зловживання даними (особливо у біоінженерії)
- Порушення авторських прав і питань патентування
- Проблеми конфіденційності персональних даних
- «Цифровий розрив» — нерівний доступ до технологій
- Недостатня якість рецензування у відкритих журналах
- Ризик дезінформації через передчасне оприлюднення
«Якій сфері діяльності людини загрожує ризик зловживання через відкритий доступ до
наукових досліджень?» — Біоінженерії. Відкриті дані про генетичні послідовності або
синтез речовин можуть бути використані для створення небезпечних організмів.
Відкрита наука — не абсолютне благо. Це інструмент, який потребує відповідальних
механізмів управління, щоб мінімізувати ризики та максимізувати переваги. Саме тому ЮНЕСКО розробляє
Рекомендації, а не просто проголошує принцип «все має бути відкритим».
📝 Питання для самоперевірки — підрозділ 1.4
- Яке визначення «відкритої науки» прийняла ЮНЕСКО? Які чотири складові вона включає?
- Чим відрізняється формальна від неформальної наукової комунікації?
- Чому спілкування наукового керівника з дисертантом — це вертикальна комунікація?
- Назвіть три ключові принципи відкритої науки.
- Яка сфера є найбільш уразливою до зловживань при відкритому доступі до наукових даних? Чому?
· · ·
Загальне повторення
Консолідовані питання у форматі ЄВВ
Нижче — питання, що охоплюють увесь Розділ 1 і максимально наближені до реального формату іспиту. Спробуйте відповісти самостійно, потім звірте з відповідями у кінці.
| # | Питання | Правильна відповідь |
|---|---|---|
| 1 | Яка ознака є визначальною для наукового пізнання? | Прийняття відкритості до помилки як необхідної умови |
| 2 | Яка функція науки реалізується, коли людина усвідомлює загальну картину світу та своє місце в ньому? | Світоглядна |
| 3 | Що є формою підготовки докторів філософії як наукових кадрів вищої кваліфікації? | Аспірантура |
| 4 | Яка міжнародна інституція розробила Рекомендації щодо відкритої науки? | ЮНЕСКО |
| 5 | Яке з наведених визначень відповідає поняттю відкритої науки згідно з методичними рекомендаціями МОН? | Спосіб організації та реалізації наукової діяльності, який передбачає забезпечення доступу до об'єктів дослідницької інфраструктури та наукових результатів з можливістю їх багаторазового використання |
| 6 | До якого типу наукової комунікації належить спілкування наукового керівника й дисертанта? | Вертикальна |
| 7 | Яке визначення фундаментальних наукових досліджень подано в Законі України? | Теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на здобуття нових знань про закономірності організації та розвитку природи, суспільства, людини, їхніх взаємозв'язків |
| 8 | Яка правильна послідовність етапів наукового дослідження? | Організаційний → дослідницький → узагальнювальний → апробаційний → реалізація результатів |
| 9 | Якій сфері загрожує ризик зловживання через відкритий доступ до наукових досліджень? | Біоінженерії |
| 10 | Які принципи відкритої науки забезпечують можливість перевірки достовірності результатів? | Прозорість, контроль, критичний аналіз і відтворюваність |
| 11 | Яка ознака НЕ є критерієм науковості знання? | Відповідність суспільним переконанням (це не критерій — наука може суперечити переконанням) |
| 12 | Який орган виконує функцію незалежного контролю за ефективністю наукової діяльності державної наукової установи? | Наглядова рада |
Концептуальна карта Розділу 1
Структура розділу 1 — ключові зв'язки
НАУКА
Як система знань
факт → поняття → теорія
факт → поняття → теорія
Як діяльність
дослідження, методи
дослідження, методи
Як інститут
університети, журнали, закони
університети, журнали, закони
Наукове дослідження:
• Фундаментальне vs. прикладне
• 5 стадій процесу
• Класифікації (7 ознак)
• Фундаментальне vs. прикладне
• 5 стадій процесу
• Класифікації (7 ознак)
Відкрита наука (UNESCO):
• 4 складові
• Цінності та принципи
• Переваги і ризики
• 4 складові
• Цінності та принципи
• Переваги і ризики
· · ·
📚 Словник термінів — Розділ 1
Наука
Особлива форма людської діяльності та соціальний інститут, спрямований на здобуття нових об'єктивних
знань через систематичне дослідження.
Соціальний інститут науки
Система організацій, норм і практик, що забезпечує функціонування науки як суспільного явища
(університети, журнали, гранти тощо).
Критерії науковості
Набір вимог, яким має відповідати знання, щоб вважатися науковим: об'єктивність, системність,
перевірність, раціональність, доказовість та ін.
Фальсифікованість (Поппер)
Ключовий критерій науковості: твердження є науковим, якщо його принципово можна спростувати
доступним досвідом.
Псевдонаука
Знання, яке претендує на науковість, але не відповідає критеріям науковості; використовує
наукоподібну термінологію без наукової методології.
Протонаука
Ранній стан знань до формування наукової бази; попередник сучасних наук (наприклад, алхімія як
протонаука хімії).
Науковий скептицизм
Методологічна позиція, що вимагає доказів для прийняття будь-якого твердження; відкритість до
перегляду поглядів.
Проблема демаркації
Філософська проблема встановлення чіткої межі між науковим і ненауковим знанням.
Об'єкт дослідження
Широка область реальності, на яку спрямована пізнавальна діяльність; існує незалежно від суб'єкта.
Предмет дослідження
Конкретний аспект або властивість об'єкта, що безпосередньо вивчається в рамках дослідження.
Наукове дослідження
Цілеспрямована пізнавальна діяльність для здобуття нових або уточнення наявних знань за допомогою
наукових методів.
Апробація
Перевірка, обговорення та поширення результатів дослідження через семінари, конференції, публікації
та впровадження.
Фундаментальне дослідження
Спрямоване на здобуття нових знань про закономірності природи, суспільства та людини без орієнтації
на негайне практичне застосування.
Прикладне дослідження
Спрямоване на отримання і використання нових знань для вирішення конкретних практичних завдань.
Гіпотеза
Наукове припущення для пояснення явища, яке ще не перевірене і потребує доведення або спростування.
Наукова теорія
Найрозвиненіша форма наукового знання: систематизована, логічно пов'язана система понять, законів і
принципів про певну область дійсності.
Відкрита наука
Спосіб організації наукової діяльності, що забезпечує відкритий доступ до наукових результатів та
інфраструктури з можливістю їх повторного використання (UNESCO, 2021).
Наукова комунікація
Система обміну науковими знаннями між дослідниками та суспільством; може бути
формальною/неформальною, вертикальною/горизонтальною.
Відкриті наукові знання
Публікації, дані, програмне забезпечення та освітні ресурси, доступні для вільного використання
будь-ким.
Відтворюваність
Принцип науки і відкритої науки: можливість отримати ті самі результати, повторивши дослідження за
описаною методологією.
Доктор філософії (PhD)
Науковий ступінь третього рівня вищої освіти; форма підготовки — аспірантура (4 роки).
Наглядова рада
Орган незалежного контролю за ефективністю наукової діяльності державної наукової установи згідно із
Законом України.
Науковий факт
Перевірена одиниця наукового знання про конкретну подію або явище; знання, отримане під час
спостережень і експериментів.
Наукова проблема
Пізнавальна суперечність між накопиченими знаннями та новими фактами або явищами, що потребує
наукового вирішення.