ЄВВ · Методологія наукових досліджень · Підготовка до аспірантури

Розділ 3
Система організації
наукової діяльності

Від ідеї до дослідження: елементи наукової роботи, пошук інформації, академічна доброчесність
Питома вага: 19–29 %

Якщо Розділ 2 відповідав на питання «як мислить науковець», то Розділ 3 — на питання «як організована його робота». Будь-яке дослідження — від курсової до докторської дисертації — проходить певні обов'язкові стадії: визначення теми та її актуальності, збір і критичне опрацювання джерел, формулювання мети та предмета, а наприкінці — відповідальне оприлюднення результатів. У цьому розділі ми пройдемо цей шлях крок за кроком і розберемося, що означають терміни, які вас чекають на іспиті ЄВВ.

✦ ✦ ✦
Підрозділ 3.1 · питома вага 7–9 %

Елементи наукового дослідження

Перш ніж зробити хоч одне вимірювання або прочитати першу статтю, дослідник має чітко відповісти на декілька фундаментальних питань: Чому ця тема важлива? Що саме я вивчатиму? Яка моя мета і що конкретно нового я дам науці? Відповіді на ці питання складають апарат наукового дослідження — своєрідний «паспорт» будь-якої наукової роботи.

3.1.1 Актуальність наукового дослідження

Визначення
Актуальність наукового дослідження — обґрунтування потреби у вирішенні конкретної наукової та/або прикладної проблеми, тобто пояснення того, чому саме зараз і саме цю проблему варто досліджувати.

Актуальність — це перше, що оцінює науковий керівник, рецензент або іспитова комісія. Вона показує, що дослідник розуміє стан своєї галузі, бачить прогалини в знаннях і здатний пояснити суспільну або наукову цінність своєї роботи.

Два виміри актуальності

🔬 Наукова актуальність
  • У теорії є невирішена або суперечлива проблема
  • Відсутня задовільна концепція, модель або метод
  • Потрібне уточнення або розширення наявних знань
  • Галузь розвивається швидко і з'явилися нові факти
🌍 Прикладна актуальність
  • Суспільство або виробництво мають практичну потребу
  • Наявна технологія або підхід вже застарів
  • Нормативно-правова база вимагає наукового обґрунтування
  • Запит від індустрії, держави або громади
У сфері програмної інженерії актуальність дослідження методів верифікації ШІ-систем може бути обґрунтована і науково (відсутність формальних критеріїв надійності нейромереж), і прикладно (масове впровадження ШІ у медицині та транспорті створює реальні ризики).
На ЄВВ актуальність — це не просто «ця тема важлива», а конкретна потреба у вирішенні проблеми. Правильна відповідь завжди пов'язуватиме актуальність із існуючою прогалиною або суперечністю в знаннях чи практиці.

3.1.2 Визначення теми дослідження

Обрати тему — непросте завдання. Дослідник має враховувати не лише власний інтерес, а й три ключові чинники: стан літератури, свої можливості, та потенційну цінність результатів.

Три кроки до вибору теми
Крок 1
Огляд літератури
→
Крок 2
Ресурси дослідника
→
Крок 3
Значення результатів
1
Огляд літератури. Мета попереднього огляду наукової літератури — визначення сучасного стану розробленості проблеми: що вже зроблено, де є суперечності та прогалини, які питання залишаються відкритими. Саме завдяки огляду дослідник формулює актуальність своєї роботи та обґрунтовує її новизну. Без цього кроку є ризик «відкрити велосипед».
2
Можливості та ресурси дослідника. Реалістична оцінка власного часу, фінансування, доступу до обладнання та даних, компетентностей. Навіть найцікавіша тема приречена на провал, якщо у дослідника немає засобів для її розробки.
3
Теоретичне та практичне значення результатів. Очікувані результати мають сприяти обґрунтуванню актуальності, новизни та можливостей реалізації отриманих даних: розширювати теоретичне знання або мати практичне застосування (технології, методики, рекомендації).
ЄВВ запитує: «Яка мета попереднього огляду літератури під час формулювання теми дослідження?» — правильна відповідь: визначення сучасного стану розробленості проблеми. Не «вивчення джерел для обґрунтування емпіричних даних» і не «ознайомлення з вимогами до підготовки дослідження».
Тема наукового дослідження — це не просто назва. Це сформульована наукова проблема, яка відображає прогалину між тим, що ми знаємо, і тим, що нам потрібно знати.

3.1.3 Мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження

Це — найважливіша частина апарату дослідження і одна з найчастіших тем на ЄВВ. Чотири поняття звучать схоже, але мають суттєво різний зміст. Плутати їх — груба методологічна помилка.

Апарат наукового дослідження — ієрархія понять
Об'єкт
Що існує в реальності
⊃
Предмет
«Зріз» об'єкта
↓
Мета
Кінцевий результат
→
Завдання
Кроки до мети

Об'єкт дослідження

Визначення
Об'єкт дослідження — частина об'єктивної реальності (процес, явище, система, галузь знань), яка досліджується. Об'єкт існує незалежно від дослідника і є ширшим поняттям.

Предмет дослідження

Визначення
Предмет дослідження — ідеалізована модель об'єкта, яка включає найбільш суттєві властивості, закономірності та зв'язки, виділені суб'єктом з метою наукового дослідження. Простіше кажучи: це конкретний аспект або «зріз» об'єкта, з яким безпосередньо працює дослідник. Предмет завжди вужчий за об'єкт.
Зверніть увагу: предмет — це не просто «частина» об'єкта, а певний кут зору на об'єкт, сформований дослідником. Два дослідники можуть вивчати той самий об'єкт, але мати різні предмети (один досліджує ефективність, інший — безпеку тієї ж системи).
Об'єкт: процес розробки програмного забезпечення у великих командах.
Предмет: вплив методологій Agile на час виправлення критичних дефектів.

Об'єкт охоплює увесь процес розробки; предмет — лише один конкретний його аспект (швидкість виправлення дефектів при Agile).

Мета дослідження

Визначення
Мета дослідження — очікуваний кінцевий результат, те, що має бути досягнуто або створено по завершенні роботи. Формулюється через дієслова: розробити, обґрунтувати, визначити, встановити, побудувати, оцінити тощо.

Завдання дослідження

Визначення
Завдання дослідження — конкретні кроки (підцілі), виконання яких у сукупності забезпечує досягнення мети. Завдань зазвичай 4–7. Кожне завдання відповідає певному розділу роботи.
Поняття Питання Приклад
Об'єкт Що досліджується в широкому сенсі? Система машинного навчання для класифікації медичних зображень
Предмет Яка конкретна характеристика об'єкта? Методи підвищення точності діагностики при малій навчальній вибірці
Мета Чого я хочу досягти? Розробити метод few-shot навчання, що підвищує точність на 15%
Завдання Що конкретно я зроблю? 1) Проаналізувати існуючі підходи. 2) Розробити архітектуру. 3) Провести тестування. 4) Порівняти результати.
Запам'ятайте формулу: ОП-МЗ — «Об'єкт–Предмет–Мета–Завдання». Об'єкт є ширшим за предмет (об'єкт ⊃ предмет). Мета — одна й загальна; завдань — кілька й конкретних. Якщо поміняти мету і завдання місцями — це методологічна помилка.
На ЄВВ часто пропонують відрізнити правильне формулювання мети від завдання, або визначити об'єкт та предмет за описом ситуації. Пам'ятайте: мета починається з дієслова («розробити», «обґрунтувати»), а предмет — завжди частина об'єкта.

3.1.4 Наукова новизна

Визначення
Наукова новизна — характеристика, що відображає внесок дослідження у розвиток науки: те нове, чого раніше не було або що суттєво відрізняється від відомого.

Без наукової новизни результат є лише репродукцією або компіляцією. Новизна — це обов'язкова вимога до кандидатської чи докторської дисертації, до публікацій у фахових виданнях.

Рівні наукової новизни (від найвищого до найнижчого)

★
Відкриття. Встановлення нового невідомого раніше явища, закономірності або властивості матеріального світу. Найвищий рівень новизни, зустрічається рідко навіть у великих дослідженнях.
2
Уточнення та доповнення наявних знань. Суттєве розширення, деталізація або корекція існуючих концепцій, теорій або моделей. Найпоширеніший рівень новизни у кандидатських дисертаціях.
3
Удосконалення наявних моделей або технологій. Підвищення ефективності, точності, продуктивності або зниження витрат відомих підходів. Характерний для технічних і прикладних наук.
Наукова новизна — не те, що «ніхто не думав про це», а те, що «це конкретне дослідження дало науці щось нове». Навіть часткове уточнення старої теорії є новизною.
У програмній інженерії «відкриттям» може бути встановлення нового класу вразливостей. «Уточненням» — доведення того, що певна метрика якості коду значуще корелює з кількістю дефектів (якщо раніше це припускалося, але не було доведено). «Удосконаленням» — новий алгоритм, що на 20% швидший за кращий відомий аналог.

3.1.5 Апробація наукових результатів

Визначення
Апробація — перевірка та підтвердження достовірності й значущості наукових результатів через їхнє публічне представлення та обговорення в науковому середовищі.

Апробація є обов'язковою складовою наукового дослідження — особливо кваліфікаційної роботи (дисертації). Без апробації результати вважаються неперевіреними.

Форми апробації

Конференції
Виступ з доповіддю на наукових конференціях (міжнародних, всеукраїнських, регіональних). Результати обговорюються колегами в режимі реального часу.
Семінари
Обговорення результатів на наукових семінарах кафедри, відділу або міжкафедральних зібраннях.
Оприлюднення
Публікація тез, статей, препринтів — фіксація результатів у науковому просторі з можливістю критики та відгуків.
Впровадження
Експериментальне впровадження результатів у практику (виробництво, освіту, медицину) з отриманням актів про впровадження.
ЄВВ запитує: «До якого поняття належать заходи: обговорення на семінарах, конференціях, оприлюднення, експериментальне впровадження наукових результатів?» — відповідь: апробація. Не «достовірність», не «вдосконалення».

🔁 Питання для самоперевірки — 3.1

  1. Що таке актуальність наукового дослідження та з чим вона пов'язана? (Відповідність теми сучасним потребам науки і практики; потреба у вирішенні наукової або прикладної проблеми)
  2. Яка мета попереднього огляду літератури? (Визначення сучасного стану розробленості проблеми)
  3. Які три чинники враховуються при визначенні теми дослідження? (Огляд літератури; можливості та ресурси; теоретичне і практичне значення)
  4. Чим предмет відрізняється від об'єкта? (Предмет — ідеалізована модель з суттєвими властивостями об'єкта, виділена дослідником; завжди вужче поняття)
  5. Скільки цілей зазвичай формулюється у дослідженні? (Одна мета; декілька завдань)
  6. Назвіть три рівні наукової новизни. (Відкриття; уточнення/доповнення знань; удосконалення моделей/технологій)
  7. Що таке апробація і які її форми? (Перевірка результатів через публічне обговорення: конференції, семінари, оприлюднення, впровадження)
✦ ✦ ✦
Підрозділ 3.2 · питома вага 7–9 %

Пошук й опрацювання наукової інформації

«Якщо ти бачиш далі, це тому, що стоїш на плечах гігантів» — ця фраза Ісаака Ньютона точно описує роль інформації в науці. Перш ніж виробляти нове знання, дослідник має повністю оволодіти вже існуючим. Цей підрозділ присвячений тому, як правильно знаходити, класифікувати та використовувати наукову інформацію — а також пасткам, які несе з собою штучний інтелект.

3.2.1 Інформація: сутність і властивості

Визначення
Наукова інформація — сукупність відомостей про факти, явища, процеси та закономірності, отриманих у ході наукових досліджень і зафіксованих у певній формі (публікації, звіти, бази даних тощо).

П'ять ключових властивостей наукової інформації

Адекватність
Ступінь відповідності інформації реальному стану справ. Адекватна інформація — не спотворена і не перекручена.
Релевантність
Відповідність інформації запиту або потребам конкретного дослідження. «Корисна» — не завжди «релевантна».
Правильність
Відповідність інформації встановленим фактам; відсутність помилок. Синонім — достовірність.
Точність
Ступінь деталізації та конкретизації — наскільки детально і однозначно описано явище.
Актуальність
Відповідність інформації поточному стану знань, її своєчасність. Застаріла інформація може ввести в оману.
Запам'ятайте 5 властивостей за абревіатурою АРПТА: Адекватність — Релевантність — Правильність — Точність — Актуальність. Або мнемонічна фраза: «А Розумний Пошукач Тільки Адекватне використовує».

Чотири функції наукової інформації

Функція Зміст Приклад
Кумулятивна Накопичення та систематизація знань Наукові бази даних збирають публікації за десятиліття
Комунікативна Передача знань між науковцями та поколіннями Публікація статті дозволяє іншим вченим дізнатись про результати
Культурологічна Збереження культурної та наукової спадщини Архіви класичних праць Ньютона, Дарвіна, Кюрі
Соціальної пам'яті Фіксація досвіду людства Звіти про невдалі інженерні проекти допомагають уникнути помилок
Фраза: «Книга Копіює Культуру Суспільства».

3.2.2 Класифікація джерел інформації

Усі джерела наукової інформації поділяються на первинні та вторинні. Розуміння цього поділу критично важливе для правильного оформлення списку літератури та для оцінки якості джерел.

📗 Первинні джерела

Містять оригінальні результати досліджень, вперше введені до наукового обігу.

  • Монографії
  • Дисертації та автореферати
  • Статті у наукових журналах
  • Матеріали конференцій (тези, доповіді)
  • Препринти
  • Патенти
  • Звіти про НДР (науково-дослідні роботи)
  • Нормативні документи (стандарти, закони)
📘 Вторинні джерела

Містять опрацьовані, систематизовані відомості про первинні джерела або переробляють їх зміст.

  • Реферативні журнали
  • Бібліографічні покажчики
  • Огляди та аналітичні статті (review articles)
  • Енциклопедії та словники
  • Підручники та навчальні посібники
  • Каталоги та картотеки
  • Бази даних цитування (Web of Science, Scopus)
Золоте правило: у науковій роботі слід посилатися переважно на первинні джерела. Вторинні джерела — підручники, огляди — корисні для загального ознайомлення, але не є достатнім обґрунтуванням наукових тверджень.
ЄВВ може запитати: до якого типу належить стаття в рецензованому журналі? (Первинне). А реферативний огляд літератури? (Вторинне). А підручник? (Вторинне). Пам'ятайте: якщо джерело містить оригінальні результати — воно первинне.

3.2.3 Науковий пошук інфoрмації

Бібліотечні каталоги

Бібліотечний каталог — систематизований перелік документів бібліотечного фонду. Сучасні бібліотеки мають електронні каталоги (OPAC — Online Public Access Catalog), доступні через інтернет. Але на іспиті ЄВВ важливо знати типи каталогів за принципом організації:

Тип каталогу Принцип організації Для чого використовується
Алфавітний За прізвищем автора або назвою твору в алфавітному порядку Коли відомий автор або точна назва документа
Систематичний За галузями знань відповідно до класифікаційних схем (УДК, ББК) Коли потрібно знайти документи на певну тему або в певній галузі
Предметний За предметними рубриками — словесними назвами тем Коли відома конкретна тема, але незрозуміла її класифікація
Реєстраційний За порядковим номером надходження документа до фонду Для обліку фонду; не призначений для тематичного пошуку
ЄВВ запитує: «Який каталог організовує інформацію про документи за галузями знань відповідно до класифікаційних схем?» — відповідь: систематичний. Не плутати з предметним: систематичний використовує класифікаційні індекси (цифри/літери УДК), предметний — словесні рубрики.

Ідентифікатори наукових видань: ISSN та ISBN

Кожне наукове видання має унікальний міжнародний ідентифікатор. Їх легко сплутати, тому знайте різницю чітко:

📰 ISSN — серійні видання

International Standard Serial Number — міжнародний стандартний номер серіального видання.

  • Присвоюється науковим журналам, газетам, бюлетеням
  • Формат: 8 цифр (наприклад, 1234-5678)
  • Видання виходить регулярно, номерами
📚 ISBN — книги

International Standard Book Number — міжнародний стандартний номер книги.

  • Присвоюється монографіям, підручникам, збірникам
  • Формат: 13 цифр (наприклад, 978-966-123-456-7)
  • Кожне видання — окремий самостійний документ
Запам'ятайте: ISSN — Serial (серіальне) — журнал виходить серіями; ISBN — Book (книга). Якщо у питанні є «науковий журнал» — це завжди ISSN. Якщо «монографія» чи «підручник» — ISBN.
До появи комп'ютерів бібліотечні каталоги існували у вигляді картотек — фізичних карток розміром 75×125 мм. Велика бібліотека могла мати мільйони таких карток у сотнях шухляд. ISSN був уведений у 1971 році для систематизації зростаючого потоку наукових журналів — на той час їх налічувалося вже понад 70 000 у світі.

Інформаційно-пошукові системи та ресурси інтернету

Для наукового пошуку не підходять звичайні пошукові системи (Google). Існують спеціалізовані наукові ресурси:

Тип ресурсу Що містить Приклади
Наукові пошуковики Індекс наукових публікацій з метаданими Google Scholar, Semantic Scholar
Бази даних цитування Індексовані статті + аналіз цитувань Web of Science, Scopus
Репозиторії Відкритий доступ до препринтів та рукописів arXiv, PubMed Central, інституційні репозиторії
Архіви наукових журналів Повні тексти статей конкретного журналу IEEE Xplore, ACM Digital Library, JSTOR
Електронні бібліотеки Повнотекстові монографії та книги SpringerLink, Elsevier ScienceDirect
Якість джерела визначається не тим, де воно знайдено, а тим, чи пройшло воно наукове рецензування (peer review). Стаття в індексованому журналі з рецензуванням — надійне джерело. Стаття на сайті без рецензування — ні.

3.2.4 Штучний інтелект у наукових дослідженнях

Штучний інтелект (ШІ) стрімко входить у наукову практику — і це одна з найгарячіших тем сучасної методології. Програма ЄВВ вимагає знання як переваг, так і ризиків.

Застосування ШІ в дослідженнях

Пошук і фільтрація
Автоматизований пошук релевантних публікацій серед мільйонів статей; семантичний пошук за змістом, а не лише за словами.
Обробка великих даних
Аналіз великих масивів даних, виявлення прихованих залежностей і патернів, які важко або неможливо знайти вручну.
Автоматизація рутини
Транскрибування інтерв'ю, розпізнавання зображень, переклад, форматування бібліографії — звільнення часу для творчої роботи.
Генерація ідей
Асистування у мозковому штурмі, формулюванні гіпотез, пошуку аналогій між різними науковими галузями.

Проблеми використання ШІ

Використання ШІ в науці несе серйозні ризики, і багато з них прямо пов'язані з академічною доброчесністю. Незнання цих ризиків є методологічною безграмотністю.
Академічна доброчесність
Видавання згенерованого ШІ тексту за власну авторську роботу порушує принципи чесності та є формою фальсифікації авторства.
Порушення авторських прав
ШІ навчений на текстах, що можуть мати авторські права. Генерований текст може мимовільно відтворювати чужі фрагменти.
«Галюцинації» — вигадані дані
Мовні моделі можуть генерувати неіснуючі цитати, посилання, факти зі впевненим виглядом. Це критичний ризик для наукових текстів.
Непрозорість методик
ШІ-системи часто є «чорними ящиками»: неможливо пояснити, чому модель дала саме такий результат. Це суперечить вимозі відтворюваності.
ЄВВ цікавить розуміння обох сторін ШІ в науці. Не лише «ШІ допомагає з пошуком та обробкою даних», але й конкретні проблеми: галюцинації (вигадування даних), академічна доброчесність, непрозорість, авторські права. Це чотири ключові слова для відповіді.

🔁 Питання для самоперевірки — 3.2

  1. Назвіть п'ять властивостей наукової інформації. (Адекватність, релевантність, правильність, точність, актуальність)
  2. Яка функція інформації відповідає за накопичення знань? (Кумулятивна)
  3. Монографія — первинне чи вторинне джерело? (Первинне)
  4. Реферативний журнал — первинне чи вторинне джерело? (Вторинне)
  5. Що таке репозиторій у контексті наукового пошуку? (Електронний архів з відкритим доступом до препринтів і рукописів)
  6. Яку проблему ШІ називають «галюцинаціями»? (Генерація неіснуючих фактів, цитат, посилань з впевненим виглядом)
  7. Чому непрозорість методик ШІ є проблемою для науки? (Суперечить вимогі відтворюваності та обґрунтованості результатів)
✦ ✦ ✦
Підрозділ 3.3 · питома вага 7–9 %

Методологічна культура та академічна доброчесність

Наука — не лише технологія пізнання, але й система цінностей і норм поведінки. Науковець, який не дотримується етики і академічної доброчесності, підриває довіру до всієї науки. Цей підрозділ — про те, що означає бути відповідальним дослідником.

3.3.1 Методологічна культура та етика наукової діяльності

Методологічна культура

Визначення
Методологічна культура — інтегральна характеристика науковця, що відображає рівень оволодіння методологічними знаннями, уміннями та цінностями, необхідними для проведення якісного дослідження.

Методологічна культура — це не просто знання методів, а здатність свідомо, критично та відповідально їх застосовувати.

П'ять ознак методологічної культури

1
Методологічність. Усвідомлене, систематичне застосування методологічних знань у власній дослідницькій практиці. Науковець знає, чому він обирає саме цей метод.
2
Методологічна рефлексія. Здатність критично аналізувати власні дослідницькі дії, розуміти їхні підстави та обмеження. «Чому я так роблю? Що це дає і чого не дає?»
3
Методологічна грамотність. Базові знання про методи, підходи та принципи наукового дослідження. Без грамотності неможлива жодна інша ознака.
4
Методологічна компетентність. Практичне уміння застосовувати методи відповідно до завдань — обирати, адаптувати, комбінувати.
5
Культура роботи з інформацією. Вміння знаходити, оцінювати, критично аналізувати та коректно цитувати джерела. Включає дотримання авторських прав.
5 ознак методологічної культури — «М-РГК-І»: Методологічність — Рефлексія — Грамотність — Компетентність — Інформаційна культура. Або: «Майстер Роботи Гарно Коментує Інформацію».

Принципи етики наукової діяльності

Чотири основні принципи наукової етики
Об'єктивність
та неупередженість
Відповідальність
за результати
Повага до
інтел. власності
Уникнення
конфлікту інтересів
Принцип Зміст Порушення
Об'єктивність та неупередженість Результати мають відображати реальність, а не очікування чи бажання дослідника Вибіркове звітування про дані, підгонка результатів
Відповідальність за результати Науковець відповідає за достовірність своїх даних і висновків перед суспільством Фальсифікація, фабрикація
Повага до інтелектуальної власності Визнання чужої авторської праці через коректне цитування Плагіат, самоплагіат
Уникнення конфлікту інтересів Розкриття фінансових або особистих зв'язків, що можуть впливати на результати Прихований спонсорський вплив, рецензування роботи знайомих
Код Мертона (1942). Американський соціолог Роберт Мертон сформулював чотири «норми науки» (CUDOS): Communalism (результати — спільне надбання), Universalism (безсторонність), Disinterestedness (незаінтересованість), Organized Skepticism (організований скептицизм). Це перша систематична кодифікація наукової етики. Хоча пізніші соціологи критикували ідеалізованість нори Мертона, вони залишаються важливим орієнтиром.

3.3.2 Академічна доброчесність: принципи і порушення

Визначення
Академічна доброчесність — сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової діяльності.

В Україні академічна доброчесність регулюється Законом України «Про освіту» (стаття 42) та внутрішніми положеннями закладів освіти. Порушення може мати серйозні наслідки — аж до анулювання наукового ступеня.

Принципи академічної доброчесності

Міжнародний центр академічної доброчесності (ICAI) виділяє 6 принципів. Закон України «Про освіту» та нормативні документи МОН додають до них самостійність як сьомий принцип.

Принципи академічної доброчесності
Чесність
Довіра
Справедливість
Повага
Відповідальність
Прозорість
Самостійність
(+ укр. законодавство)
Принцип Зміст у контексті ЄВВ
Чесність Правдиве представлення власної роботи і результатів без введення в оману
Довіра Побудова відносин між учасниками освітнього процесу на основі взаємної довіри
Справедливість Рівні стандарти та правила для всіх учасників; неупереджена оцінка
Повага Визнання чужої інтелектуальної праці та гідності колег
Відповідальність Охоплення всіх етапів наукового дослідження — від задуму до публікації — з забезпеченням якості та прозорості на кожному кроці
Прозорість Відкритість щодо методів, даних та джерел фінансування дослідження
Самостійність Особисте виконання навчальних і наукових завдань без неправомірної допомоги — ключовий принцип за українським законодавством
7 принципів: «Чесний Дослідник Сприймає Повну Відповідальність Прозоро і Самостійно». (Чесність, Довіра, Справедливість, Повага, Відповідальність, Прозорість, Самостійність)
ЄВВ запитує: «Який з наведених принципів входить у поняття академічної доброчесності?» — серед варіантів може бути «самостійність у виконанні наукових і навчальних завдань». Це правильна відповідь — самостійність закріплена українським законодавством як принцип доброчесності. Варіанти-пастки: «використання ідей без посилань» або «ігнорування правил цитування» — це порушення, не принципи.

Сім видів порушень академічної доброчесності

Це — найбільш тестована тема підрозділу 3.3. Потрібно не лише назвати порушення, а й вміти їх розрізняти за описом конкретної ситуації.

Плагіат
Оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, що є результатами досліджень інших осіб, як власних результатів. Ключове слово: ЧУЖІ роботи → видаються за СВОЇ.
Самоплагіат
Повторне використання власних раніше опублікованих матеріалів без відповідного посилання, як нових результатів. Ключове слово: ВЛАСНІ старі роботи → видаються за НОВІ.
Фальсифікація
Свідома зміна або модифікація вже наявних даних, результатів, посилань для отримання бажаного результату. Дані реально отримані, але змінені.
Фабрикація
Вигадування даних чи результатів і представлення їх як реально отриманих. Даних узагалі не існує — вони придумані.
Списування
Виконання письмових робіт, контрольних завдань за допомогою зовнішніх джерел (шпаргалок, телефону, підказок) під час контрольних заходів.
Обман
Надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової) діяльності або отримання незаслуженої переваги обманним шляхом.
Хабарництво
Надання або отримання матеріальних благ (грошей, подарунків, послуг) в обмін на оцінки, рецензії, результати іспитів або наукові ступені.
Головна відмінність між фальсифікацією та фабрикацією: фальсифікація — реальні дані змінені; фабрикація — дані вигадані від початку. Обидва порушення є найтяжчими у науці.
Типове питання ЄВВ: «Дослідник отримав результати, які не підтверджують гіпотезу. Він видалив "незручні" дані та опублікував статтю. Яке це порушення?» Відповідь: фальсифікація (реальні дані були змінені/видалені). Якщо б він просто вигадав дані — це була б фабрикація.

Відповідальність за порушення

Згідно із Законом України «Про освіту» та положеннями закладів вищої освіти, за порушення академічної доброчесності передбачені такі санкції:

Для студентів / аспірантів
Повторне виконання роботи; зниження оцінки; відрахування; відмова в оформленні документів про освіту.
Для науковців
Відкликання публікації; скасування наукового ступеня (у разі плагіату в дисертації).
Для викладачів
Догана; звільнення з посади; позбавлення вченого звання.
Незнання про те, що певна дія є порушенням академічної доброчесності, не звільняє від відповідальності. Зокрема, самоплагіат часто вважається «нешкідливим» повторним використанням власних текстів — але це порушення, яке може призвести до відкликання публікації.

🔁 Питання для самоперевірки — 3.3

  1. Назвіть п'ять ознак методологічної культури. (Методологічність, рефлексія, грамотність, компетентність, культура роботи з інформацією)
  2. Що означає «методологічна рефлексія»? (Здатність критично аналізувати власну наукову діяльність, міркувати про позитивні і негативні сторони)
  3. Скільки принципів академічної доброчесності? (6 за ICAI + 7-й «самостійність» за українським законом)
  4. Назвіть принципи. (Чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність, прозорість + самостійність)
  5. У чому різниця між плагіатом і самоплагіатом? (Плагіат — чужі роботи за свої; самоплагіат — власні старі роботи як нові)
  6. У чому різниця між фальсифікацією та фабрикацією? (Фальсифікація — реальні дані змінені; фабрикація — дані вигадані)
  7. Науковець отримав грант завдяки підробленим листам підтримки. Яке це порушення? (Обман)
  8. Що означає принцип «відповідальність» в академічній доброчесності? (Охоплення всіх етапів від задуму до публікації з забезпеченням якості та прозорості)
  9. Назвіть чотири принципи наукової етики. (Об'єктивність і неупередженість; відповідальність за результати; повага до інтелектуальної власності; уникнення конфлікту інтересів)
✦ ✦ ✦
Фінальне повторення

Зведена таблиця Розділу 3

Підрозділ Ключові поняття Що точно буде на ЄВВ
3.1 Елементи дослідження Актуальність, тема, мета, завдання, об'єкт, предмет, новизна Розрізнити об'єкт/предмет, мету/завдання; визначити рівень новизни
3.2 Інформація 5 властивостей (АРПТА), 4 функції (ККАС), первинні/вторинні джерела, ресурси пошуку, ризики ШІ Класифікувати джерело; назвати властивість; вказати проблему ШІ
3.3 Доброчесність 5 ознак метод. культури (МРПГК), 4 принципи етики, 6 принципів доброчесності (ЧДСПВП), 7 видів порушень Розрізнити плагіат/самоплагіат і фальсифікацію/фабрикацію; визначити вид порушення за описом

🎓 Фінальні питання у стилі ЄВВ

  1. Яке поняття є ширшим: об'єкт чи предмет дослідження? (Об'єкт)
  2. Що таке наукова новизна у формі «уточнення»? (Суттєве розширення або корекція існуючих концепцій без відкриття принципово нового явища)
  3. Яка властивість інформації характеризує її відповідність потребам конкретного дослідника? (Релевантність)
  4. Яка властивість інформації означає відповідність реальному об'єкту або явищу? (Адекватність)
  5. Підручник — первинне чи вторинне джерело? (Вторинне)
  6. Яка функція наукової інформації пов'язана з передачею знань між науковцями? (Комунікативна)
  7. Дослідник описав у дисертації результати, які раніше публікував у статті, без посилання. Це: (Самоплагіат)
  8. Як називається ознака методологічної культури, що означає критичний аналіз власних дослідницьких дій? (Методологічна рефлексія)
  9. Яка проблема ШІ полягає в тому, що модель може «придумати» неіснуючі посилання? (Галюцинації / вигадування даних)
  10. Науковець змінив три виміри у таблиці даних, щоб результати підтверджували його гіпотезу. Це: (Фальсифікація)
  11. Якому виданню присвоюється ідентифікатор ISSN? (Науковому журналу)
  12. Який тип бібліотечного каталогу організовує документи за галузями знань відповідно до класифікаційних схем? (Систематичний)
  13. Яка мета попереднього огляду наукової літератури при формулюванні теми? (Визначення сучасного стану розробленості проблеми)
  14. До якого поняття належать: обговорення на конференціях, оприлюднення, експериментальне впровадження наукових результатів? (Апробація)
  15. Який принцип академічної доброчесності закріплений українським законодавством і означає особисте виконання навчальних завдань? (Самостійність)
  16. Що означає принцип «відповідальність» в академічній доброчесності? (Охоплення всіх етапів від задуму до публікації з забезпеченням якості та прозорості)
  17. Непрозорість алгоритмів ШІ як проблема наукового дослідження — у чому вона? (Унеможливлює відтворення результатів, підриває принципи наукової об'єктивності та довіри)
  18. Яке поняття описує предмет дослідження точніше: «конкретна частина об'єкта» чи «ідеалізована модель об'єкта з суттєвими властивостями, виділена дослідником»? (Друге — це точніше визначення предмета за ЄВВ)
✦ ✦ ✦

📚 Словник термінів розділу 3

Апробація Перевірка достовірності та значущості наукових результатів через публічне представлення: конференції, семінари, публікації, впровадження
Академічна доброчесність Сукупність етичних принципів та правил, яких дотримуються учасники освітнього процесу в навчанні та науці
Актуальність дослідження Обґрунтування потреби у вирішенні конкретної наукової або прикладної проблеми
Адекватність інформації Ступінь відповідності інформації реальному стану справ без спотворень
Вторинні джерела Джерела, що систематизують або опрацьовують первинну інформацію (підручники, огляди, реферати)
Завдання дослідження Конкретні підцілі, виконання яких забезпечує досягнення мети дослідження
Конфлікт інтересів Ситуація, коли особисті або фінансові інтереси можуть впливати на об'єктивність дослідника
Кумулятивна функція Накопичення та систематизація наукових знань у часі
Мета дослідження Очікуваний кінцевий результат, формулюється через дієслова «розробити», «обґрунтувати» тощо
Методологічна грамотність Базові знання про методи, підходи та принципи наукового дослідження
Методологічна компетентність Практичне вміння обирати, адаптувати та комбінувати методи відповідно до завдань
Методологічна культура Інтегральна характеристика науковця: рівень оволодіння методологічними знаннями, уміннями та цінностями
Методологічна рефлексія Здатність критично аналізувати власні дослідницькі дії та розуміти їхні підстави й обмеження
Наукова інформація Сукупність відомостей про факти, явища та закономірності, отриманих у ході наукових досліджень
Наукова новизна Характеристика нового внеску дослідження в науку (відкриття, уточнення, удосконалення)
Об'єкт дослідження Частина реальності (процес, явище, система), яка досліджується; ширше поняття
Обман Надання завідомо неправдивої інформації щодо власної наукової діяльності
Первинні джерела Джерела, що містять оригінальні результати досліджень (статті, монографії, дисертації, патенти)
Плагіат Оприлюднення чужих наукових результатів як власних без належного посилання
Предмет дослідження Конкретний аспект, властивість або характеристика об'єкта, що безпосередньо вивчається; вужче поняття
Релевантність інформації Відповідність інформації запиту або потребам конкретного дослідження
ISSN International Standard Serial Number — міжнародний номер серіального видання; присвоюється науковим журналам
ISBN International Standard Book Number — міжнародний стандартний номер книги; присвоюється монографіям, підручникам
Систематичний каталог Бібліотечний каталог, що організовує документи за галузями знань відповідно до класифікаційних схем (УДК, ББК)
Самостійність Принцип академічної доброчесності за українським законодавством: особисте виконання навчальних і наукових завдань
Репозиторій Електронний архів з відкритим доступом до препринтів, рукописів та наукових матеріалів
Самоплагіат Повторне використання власних раніше опублікованих матеріалів без посилання як нових результатів
Списування Виконання контрольних робіт за допомогою неозволених зовнішніх джерел
Фабрикація Вигадування даних або результатів і представлення їх як реально отриманих
Фальсифікація Свідома зміна або модифікація реально отриманих даних для досягнення бажаного результату
Хабарництво Надання або отримання матеріальних благ в обмін на оцінки, рецензії або наукові ступені
ЄВВ · МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ · РОЗДІЛ 3 · Підготовка до аспірантури